Коротка історія Красилівського районного суду

Історія Красилівського районного суду в жодних історичних джерелах не описана. В архіві Красилівського району немає жодних згадок про суд. А тому спробуємо самостійно описати  історію створення та становлення правосуддя на території теперішнього Красилівського району.

Після відміни кріпосного права у 1866 році на території нашого району було створено волості. Красилівська волость належала до Старокостянтинівського повіту,  Антонінська волость  - до Заславського повіту. Згідно постанови ВУЦВК від 07 березня 1923 р. у Волинській губернії було ліквідовано повіти, в т.ч. й Старокостянтинівський. Замість них створювалися округи й райони. Красилівщина увійшла до Шепетівської округи, а її територія була розділена між районами: Антонінським, Базалійським  і Красилівським. У 1925 році губернії ліквідовуються.  А зазначнені вище райони перебувають у підпорядкуванні тільки Шепетівської округи (постанова ВУЦВК від 03 червня 1925 року). 13 червня 1930 року  Шепетівська округа ліквідовується, а наші райони підпорядковуються Бердичівській окрузі. Проте, 02 вересня 1930 року округи взагалі розформовуються, а райони переходять в республіканське управління. 03 лютого 1931 р. проводиться укрупнення районів і Красилівський район приєднують до Антонінського, Базалійський район  до Теофіпольського.

З 09 лютого 1932 року Антонінський і Теофіпольський райони  перебували в складі новоствореної  за рішенням ІV позачергової сесії ВУЦВК Вінницької області.

26 лютого 1935 року Базалійський та Красилівський райони були відновлені.

04 травня  1936 року ЦВК УРСР виніс постанову про утворення в складі Вінницької області Кам’янець-Подільського, Проскурівського та Шепетівського прикордонних округів.

Базалійський  та Красилівський  райони ввійшли до Проскурівського, Антонінський – до Шепетівського округів.

22 вересня 1937 року було утворено Кам’янець-Подільську область, до якої увійшли наші три райони.  Прикордонні округи – ліквідовувались.

У роки німецько-фашистської  окупації всі населені пункти Красилівщини в межах Антонінського, Базалійського та Красилівського районів, входили до Антонінського  гебіткомісаріату. З 07 липня 1941 року по 05 березня 1944 року с. Антоніни було окуповане фашистами. З 08 липня 1941 року по 09 березня 1944 року був під окупацією Красилів.

У післявоєнний період Красилівщина продовжувала входити  до Кам’янець-Подільської області до 16 квітня 1954 року, коли указом Президії Верховної Ради УРСР область не перейменували у Хмельницьку.

У відповідності з указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 року було проведено укрупнення сільських районів в Україні. І з того часу смт. Антоніни ввійшло до складу Красилівського району.

11 червня 1964 р. облвиконком прийняв рішення №204 , згідно якого Красилів став містом районного підпорядкування.

У 1965 році було прийнято рішення про розукрупнення районів і саме в той рік сформувався Красилівський район в його теперішніх межах.

Такий екскурс в історію потрібен був для того, щоб прослідкувати історію Красилівського районного суду. Інформацією про суд у довоєнний і воєнний період  ми не володіємо. У післявоєнні роки історію суду можна сформувати по Книгах наказів за 1944-2016 роки, які знаходяться в архіві Красилівського районного суду.

По народному суду Антонінського району збереглися книги наказів з 1944 року, а по народному суду Красилівського району  - з 1955 року.

 Отже, після визволення території сучасного Красилівського району від фашистських загарбників на початку березня 1944 року  розпочався новий виток історії району. Відновив роботу народний суд Антонінського району. Книга наказів Народного суду Антонінського району має перший запис 25 квітня 1944 року.

Таким чином, приходимо до висновку, що в квітні 1944 році був утворений (або відновив свою роботу після звільнення території Антонінського району) Народний суд Антонінського району. До штату суду входили: народний суддя Терських Ніна Яківна, яка обіймала цю посаду з квітня 1944 року до січня 1961 року), секретар, секретар судового засідання, прибиральниця і конюх.

30.12.1962 року було проведено укрупнення сільських районів в Україні і смт. Антоніни ввійшло до складу Красилівського району, а тому в наказах зазначено лише назву населеного пункту – Антоніни.  

У липні 1963 року діє не нарсуд Антоніни, а постійна сесія нарсуду в м. Антоніни . Наказом голови Хмельницького обласного суду П. Чауша від 15.07.1963 року №75 в зв’язку з малим об’ємом роботи в постійній сесії народного суду в м. Антоніни і перевантаженістю технічних працівників в Красилівськиому народному суді штатну одиницю секретаря нарсуду м. Антоніни  передано  Красилівському народному суду.   

Наказом голови Красилівського народного суду від 14.12.1963 року №14 постійна сесія в м. Антоніни ліквідовується.  

Таким чином нарсуд Антонінського району припинив своє існування 01.01.1964 року.   

Народний суд Красилівського району, мабуть, також розпочав свою роботу з квітня 1944 року.

Проте відомості про діяльність суду до 1955 року відсутні.

З книги наказів нарсуду Красилівського району за 1955 рік можна встановити , що станом на 02.02.1955 року в народному суді Красилівського району здійснював правосуддя народний суддя Ключанцев Н.С.

До штату суду входило 5 працівник.

У 1957 році до штату суду було включено нову посаду – діловод-машиністка.  

В наказах до 1956 року Красилів позначався як селище, а з 1957 року – місто.

З 19.08.1957 року накази по нарсуду видавались на українській мові.

Обов’язки народного судді Красилівського району у 1957 році виконував   Ружицький В.К. 

З 01.01.1958 року по 1963 рік очолював Красилівський  народний суд Гендін О.С.  З 1963 року назва суду була «Красилівський районний народний суд» і з цього ж року Гендіна О.С. призначено на посаду голови суду.

У 1960 році виконував обов’язки   народного судді  і Літвінюк.

Наказом №1 від 16.02.1963 року на посаду секретаря суду призначено Вістяк Лідію Іванівну, яку з 25.07.1963 року переведено на посаду старшого секретаря народного суду Красилівського району і пропрацювала на даній посаді до виходу на пенсію.

З 1964 Красилівський  райнарсуд очолив Дацюк. Народний суддя Гендін О.С. також здійснював правосуддя.

Таким чином, з 1964 року до штату Красилівського райнарсуду входило 2 народних судді. Один – здійснював адміністративні повноваження голови суду.

З 1966 року по 1977 рік очолював суд Кравцов Віктор Тимофійович.

По штату у 1966 році в Красилівському райнарсуді було 2 народних судді (голова суду – Кравцов Віктор Тимофійович і народний суддя Гаврилова Ганна Галактіонівна) та 8 працівників суду.

Приміщення Красилівського райнарсуду спочатку знаходилося на теперішній вул. Грушевського, на місці пам’ятника «Батьківщині-Матері». Потім суд розмістили біля теперішнього приміщення суду в приміщенні заготконтори. В одному приміщені був і нотаріус.

У 1961 році був розроблений Державним інститутом проектування міст «Гипрогор» в Держбуду РСФСР типовий проект П-25 «Народний суд з двома суддями», який введений в дію наказом №25-пр від 11 березня 1961 року.

Будівництво теперішньої будівлі суду на 2 судді проводилось у 1972-1973 рр.

У 1973 році приміщення було введено в експлуатацію і служить для відправлення правосуддя по теперішній час.

 Стецюк В.В. виконував обов’язки голови суду з грудня 1977 року по вересень 1978 року.

З вересня 1978 року до березень 2000 року очолював суд  Антонюк Володимир Пилипович, який зарекомендував себе висококваліфікованим спеціалістом.

 Разом з Антонюком В.П. продовжував працювати суддею Стецюк Василь Васильович, якого в у 1987 р. призначено головою Кам’янець-Подільського районного суду.

З 1987 року  народним суддею Красилівського райнарсуду призначено Криворчука Володимира Лавровича, який здійснював судочинство до 1992 року.(У 1992 році нарсуддя Криворчук В.Л. трагічно помер).

З 06.10.1992 року призначено народним суддею Красняка Володимира Івановича, який пропрацював у суді 24 роки. 03.10.2016 року він був звільнений у відставку.

З 1993 року до штату суду включено ще одного суддю. І третім суддею у Красилівському райнарсуді став суддя Шрубковський Анатолій Андрійович, який пропрацював у суді до 65-річного віку.

Після звільнення у відставку голови суду Антонюка В.П. в зв’язку з досягненням граничного 65-річного віку з січня 2001 року по 27 червня 2008 року очолював суд Святецький Віктор Валентинович, високоосвічена людина, толерантний, виважений, справедливий керівник,   який зумів згуртувати колектив суду.

Колектив суду з 2001 року оновився, але деякі працівники працюють в суді понад 20 років.

З 1994 року по теперішній час працює секретарем судового засідання Федченко Лілія Володимирівна, а з 1997 року прийнята на посаду секретаря суду Процюк Вікторія Євгеніївна, яка з 01.02.2002 року  по теперішній час обіймає посаду старшого секретаря суду.

З 26 березня 2002  призначено на посаду судді Чорну Ларису Михайлівну.

Таким чином,   з 2002 року чинили правосуддя в Красилівському районному суді - голова суду Святецький Віктор Валентинович, судді Красняк Володимир Іванович, Шрубковський Анатолій Андрійович і Чорна Лариса Михайлівна.

Після виходу у відставку судді Шрубковського А.А.  18 жовтня 2005 року  на посаду судді Красилівського районного суду призначено Вознюка Руслана Васильовича.

У 2008 році введено штатну одиницю керівника апарату суду.

За поданням голови суду керівником апарату Красилівського районного суду 05.05.2008 року було призначено Кусмінську Світлану Василівну, яка розпочала свою роботу в суді 08.10.2001 року на посаді секретаря суду. У липні 2002 року переведена на посаду секретаря судового засідання, 01 березня 2005 року призначена на посаду помічника судді Красилівського райсуду, а вже 25 березня 2005 року помічником голови суду.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22.05.2008 року №301-VI Святецького Віктора Валентиновича обрано суддею Хмельницького окружного  адміністративного суду. Пізніше – суддею Львівського апеляційного адміністративного суду, де він здійснює правосуддя по теперішній час.

З 2008 року був призначений на посаду голови суду Вознюк Руслан Васильович, молодий, амбітний суддя, який став суддею в 27 років, а в 30 років – очолив Красилівський районний суд.

З 25.01.2010 року на посаду судді Красилівського районного суду зараховано Федишина Ігоря Володимировича.

29.12.2014 року 5-річний термін повноважень судді Федишина І.В. закінчився і він, як справжній громадянин України, пішов на військову службу 11 серпня 2015 року. Після навчань на полігоні «Яворів» був учасником АТО.

         Після демобілізації   листопаді 2016 року повернувся на основне місце роботи – до Красилівського районного суду. А 3 13 червня 2017 року продовжує здійснювати правосуддя в Красилівському районному суді.

03.10.2016 суддю Красняка  В.І. звільнено у відставку.

З 2011 року документообіг в суді автоматизовано. В суді використовується комп’ютерна програма  «Д-3».

Фіксування судових засідань проводиться за допомогою технічних засобів.

Кожне процесуальне рішення підписується електронним цифровим підписом судді і вноситься в Єдиний державний реєстр судових рішень.

Відповідно до КПК України 2012 року  здійснюється контроль за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні слідчими суддями, обраними зборами суддів Красилівського районного суду.